Туризм у Польщі

Відкрила для себе існування PTTK (Польських товариств туристично-краєзнавчих). Із такими товариствами можна:

• ходити в піші походи✔
• сплавлятись по річках
• їздити спільно у веломандрівки, і т.д., і т.п.

Люблю таке, Польща тримайсь:)

Керівник одного з таких клубів розповів, що мандрувати з PTTK можна цілком безкоштовно. Хіба що оплачувати оренду транспорту і спорядження, можливо якусь спільну кухню абощо.

Для бажаючих - існує клубне членство. Коштує це небагато, біля 60 злотих на рік (до 600 грн). В чому його переваги:

• страхування нещасливих випадків у походах (всяке буває)
• знижки на притулки в горах і різні цікаві атракції (іноді одна така знижка уже перекриває ту річну оплату, тому це варте того, якщо любиш мандрівки).

У Бидгощі, де я зараз живу, мабуть, є кілька десятків таких клубів. Вчора з одним із них пройшла 22 км під Сольцем-Куявським: побула в лісі, помилувалась на джерела, вигуляла свою собачечку.

Раптом що, лінк на сайт клубу: https://horyzont.solec.pttk.pl

Це ми такі гарні йдемо до колишнього села Лажина. Зараз на цьому місці лише фундаменти.

Ось і все, що лишилось від Лажина. Перед Другою Світовою гуло...

Із переваг - окультурено, промарковано, є стежки і місця під вогнища. Із недоліків - трохи ту мач окультурено:( Люблю волинські ліси саме за їх дикуватість.

Настолки в ліцеї

Зараз живемо з сином у Польщі, у місті Бидгощ. Колись детальніше треба про це написати. Сама для себе, для історії. 

Працюю в польському ліцеї, де вчиться десяток українських дітей.

Раз на тиждень-два збираю їх на настолки.

Цього разу брали участь:

• Софія Шалагінова (Бердичів)
• Назар Мармураш
• Віолетта Музафарова (Херсон)
• Софія Васильєва (Харків)

і був один поляк з математичного класу, де вчаться Соня Ш. і Назар, звуть Матеуш, прізвища не знаю.

Таке мені цікаве це фото. Ніби не бавляться, а всерйоз щось обговорюють. "А я вам сейчас покажу, откуда на Беларусь готовилось нападение"))

В ліцеї проходив "день Франції". Можна було прикрасити себе французьким прапором. Але я попросила український...

...і польський. В мене сьогодні день "українсько-польської приязні"))

Грали в "Суперфермера", Uno і Tajniacy. Пили чай з солодким. Гарно провели час. Матеуш навчився казати "какашка", "Бердичів" і "собака"))

P.S. Настолки я почала робити з подачі директора школи. "Було б добре, щоб ви більше проводили часу з дітьми". Вибрала час, коли більш-менш всім по графіку підходить (п'ятниця, після обіду). Зробила розсилку в телеграмі. Була впевнена, що їм то не треба: альо, вечір п'ятниці! Лишатися в школі після уроків? та ви офігіли! 

Але, як не дивно, їм зайшло. Перезнайомились і передружились. Вважаю це своїм великим педагогічним успіхом:)

Труднощі

Вже кілька місяців живу, як стиснена пружина.

• Розлучився брат.
• У мами тиск. Швидка, таблетки, нерви. 
• В Луцьку червона зона. Не можна навіть на пару годин в кафе з ноутбуком. Не можна навіть до бібліотеки (де і так порожньо).
• Треба гроші. Пиляю: роботу, свій проєкт, дивлюсь відео про сео і тд.
• Мусила шукати іншу роботу, тому що нестерпно працювати з дому. Розіслала резюме по кількох десятках магазинів спорядження (в результаті що? знайшла роботу в Києві. Де Київ, а де я. Знов сиджу вдома:)).
• Ковід на два тижні. Температура - слабкість - відрубало нюх.
• Домашні драми. То з мамою, то з татом. Згадала свій підлітковий вік. Не хочу, щоб Остап у цьому ріс.
• Нова робота дуже і дуже ок, але вимагає супер-зосередженості. Складно.
• Шукаю нам із сином новий дім. 
• Знайшла.
• На Новий рік іду в Карпати. Ноутбук брати не буду. Треба відпочити.

Бізнес по-волинськи

Ще літом у котрійсь із подорожей, по дорозі туди проїжджаючи через одне з волинських містечок, екскурсовод Павло Савчук каже: а давайте зайдемо на чебуреки.

Зайшли. Божественні, неймовірно пахучі, м'якенькі - ідеальні. Печуть дві чи три жіночки, видають через віконце просто на вулицю. Наш автобус змолов усе, що в них було. Дехто, певно, і по дві порції.

Екскурсовод підходить до жіночок і запитує: будемо їхати назад о такій-то годині, зробите нам всім ще по чебурекові?

Зам'ялись. Відмовили.

А де мораль? А нема.

Фото чебурека для привернення уваги:)

Гурманіка і несподівані труднощі

Складно встигати за змінами українського законодавства, коли ти малеееесенький інтернет-магазин. Мій невеличкий проєкт "Гурманіка" вже розгорнувся на домен і піддомен, з українською і російською версіями. В процесі довелось міняти їх місцями (не питайте:(( ). Також доводиться все робити двічі: створювати ту саму сторінку (українська та російська версії), по два рази вносити ті самі товари (а це - купа характеристик та варіантів, все множимо на два), двічі писати і вносити текст, двічі підбирати ключі до нього... Ох, геморой. При тому, що часу в добі якось не збільшується))

Промокод BLOGSPOTPERVINCA продовжує діяти і дає -3% від суми замовлення. Заглядайте та замовляйте, промокод вводьте в коментар до замовлення або шепніть продавцеві, коли передзвонить:)

О, а ще приїхало багато гарного посуду і сувенірів на Новий рік та Різдво. 

Новорічна тарілка "Гостинні олені"

Душа вулиці

Була сьогодні у місті по справах. У центрі є лавочка, де часом сидить тьотя зі скрипочкою. Страшно фальшивить; спішить; скрипка ненастроєна. Буквально їздить по вухах. Довелось пару хвилин поряд провести і послухати "Гуцулку Ксеню":(

Іноді замість тьоті зі скрипочкою на лавці сидить дядя Валєра з гітарою. В дяді Валєри такий чудний голос, із схожими голосами зображали дяків у радянських фільмах. Але співає він завжди так приємно. Неважливо, що це буде: бардівська пісня, поп-музика, шансон. В такі дні я завжди трошки призупиняюсь, щоб послухати, і далі йду чи їду з хорошим настроєм і з посмішкою.

Обожнюю.

Діти і їжа:))

"Львівські круасани". Остап рюмсає: "Я ніколи не їв круасанів. А раптом мені не сподобаються круасани. Хочу морозива. Чого так далеко йти". Ну і так далі:) Все, як завжди.

Перед прилавком, звичайно, вибирає солодкі: з шоколадом і бананом. Я беру - з тунцем.

Через трошки - каже: 

"Мам, давай поміняємось. Якийсь він мені засолодкий. А твій має бути добрий".

"Ок", відповідаю я, віддаю синові свій круасан і йду до солодкого круасана замовляти каву. 

Поки повертаюсь, Остап встигає з мого дістати: 

Тунця.

Яєшню.

Лимон.

Отепер нормально, цілком їстівно))