Діти і їжа:))

"Львівські круасани". Остап рюмсає: "Я ніколи не їв круасанів. А раптом мені не сподобаються круасани. Хочу морозива. Чого так далеко йти". Ну і так далі:) Все, як завжди.

Перед прилавком, звичайно, вибирає солодкі: з шоколадом і бананом. Я беру - з тунцем.

Через трошки - каже: 

"Мам, давай поміняємось. Якийсь він мені засолодкий. А твій має бути добрий".

"Ок", відповідаю я, віддаю синові свій круасан і йду до солодкого круасана замовляти каву. 

Поки повертаюсь, Остап встигає з мого дістати: 

Тунця.

Яєшню.

Лимон.

Отепер нормально, цілком їстівно))

Мамські клопоти

Для мене материнство стало причиною для пошуку себе. Випірнувши із уже звичних підгузків, постійного неспання і решти “приємностей” декрету, я раптом зрозуміла, що речі, які так любила колись, уже не приносять ніякого задоволення. Так, наприклад, раніше я любила “погурманити”. О, нічого такого, просто більше подобався зелений чай із жасмином, аніж чай без нічого; кенійський - більше, ніж цейлонський, а мате, приготовлений у гарбузі, - більше, ніж усі чаї, разом узяті. Зараз же я спокійно реагую на чай у пакетиках і нізащо не відрізню каву, запарену у чашці, від звареної у турці.

Я заново відкриваю себе - як жінку, як дружину. Часом посилаю всіх під три чорти і заявляю, що мама має право раз на півроку зробити манікюр.

Мені почали подобатись самотні прогулянки, коли я спостерігаю природу, погоду і людей, а не стежу, чи не полізла, бува, моя дитина під машину,чи не пішла гладити пса-приблуду.

Саморобні книжечки для мого малюка

Іноді читаємо з сином двоє, він дуже любить це заняття. Я беру його на коліна, показую і розказую, іноді читаю віршики чи співаю пісеньки про те, що зображено на картинках. А часом він "читає" сам. І ще така книжечка - чудова "заманушка" на горщик:) Мій непосида іноді там і десять хвилин може провести, "читаючи". Улюблені теми - різноманітний транспорт і тварини.

Віршики до саморобних книжечок

Улюблені теми мого малятка - тварини і транспорт. Синуля, що тут скажеш:)
Гарні вірші можна познаходити в хрестоматіях дошкільнятка, в різних збірках. Я роблю свою вибірку з таких книжечок:

Дитяча поезія

Часто вірші для дітей, особливо найменших, не вирізняються якістю. Вони грішать кепськими римами і відсутністю сенсу - як то кажуть, "ні складу, ні ладу". Автори такої поезії чомусь думають, що у дитячих віршах головне - простота, а краси тексту мала дитина однаково не оцінить, дарма й старатись. Батьки й рідня теж не завжди  звертають увагу на те, що купують малюкам. От і множиться на полицях книгарень всяка "поезія". Але ж смак до віршів, до музики, до мови, як і до всього іншого, закладається в дитинстві!

Я завжди була завсідником книгарень і бібліотек, і зараз їх відвідую: шукаю гарні дитячі книги для свого півторарічного сина. Він любить "читати", може надовго засісти над книжкою з гарними малюнками. Любить слухати віршики і пісеньки.

Крім української дитячої класики, я збираю тексти російською мовою. Коли мені говорять: як же так, ця ж вата, ці ж росіяни, а ми тільки українською, і т.д., я віджартовуюсь:

Я рускій би виучіл толька за то, 

Шо нада допитувать плєнних.

А якщо серйозно, то нічого поганого в цьому не бачу. Сама виросла на Маршаку і Чуковському. Тепер дитині шукаю Остера, Успенського і Усачова, разом з українськими авторами. Якщо дійдуть руки, приєднаю ще англійську та польську дитячу класику.