Була сьогодні у місті по справах. У центрі є лавочка, де часом сидить тьотя зі скрипочкою. Страшно фальшивить; спішить; скрипка ненастроєна. Буквально їздить по вухах. Довелось пару хвилин поряд провести і послухати "Гуцулку Ксеню":(
Іноді замість тьоті зі скрипочкою на лавці сидить дядя Валєра з гітарою. В дяді Валєри такий чудний голос, із схожими голосами зображали дяків у радянських фільмах. Але співає він завжди так приємно. Неважливо, що це буде: бардівська пісня, поп-музика, шансон. В такі дні я завжди трошки призупиняюсь, щоб послухати, і далі йду чи їду з хорошим настроєм і з посмішкою.
Обожнюю.
Немає коментарів:
Дописати коментар