"Львівські круасани". Остап рюмсає: "Я ніколи не їв круасанів. А раптом мені не сподобаються круасани. Хочу морозива. Чого так далеко йти". Ну і так далі:) Все, як завжди.
Перед прилавком, звичайно, вибирає солодкі: з шоколадом і бананом. Я беру - з тунцем.
Через трошки - каже:
"Мам, давай поміняємось. Якийсь він мені засолодкий. А твій має бути добрий".
"Ок", відповідаю я, віддаю синові свій круасан і йду до солодкого круасана замовляти каву.
Поки повертаюсь, Остап встигає з мого дістати:
Тунця.
Яєшню.
Лимон.
Отепер нормально, цілком їстівно))
Немає коментарів:
Дописати коментар