Для мене материнство стало причиною для пошуку себе. Випірнувши із уже звичних підгузків, постійного неспання і решти “приємностей” декрету, я раптом зрозуміла, що речі, які так любила колись, уже не приносять ніякого задоволення. Так, наприклад, раніше я любила “погурманити”. О, нічого такого, просто більше подобався зелений чай із жасмином, аніж чай без нічого; кенійський - більше, ніж цейлонський, а мате, приготовлений у гарбузі, - більше, ніж усі чаї, разом узяті. Зараз же я спокійно реагую на чай у пакетиках і нізащо не відрізню каву, запарену у чашці, від звареної у турці.
Я заново відкриваю себе - як жінку, як дружину. Часом посилаю всіх під три чорти і заявляю, що мама має право раз на півроку зробити манікюр.
Мені почали подобатись самотні прогулянки, коли я спостерігаю природу, погоду і людей, а не стежу, чи не полізла, бува, моя дитина під машину,чи не пішла гладити пса-приблуду.
Немає коментарів:
Дописати коментар